26 квітня, у день скорботної річниці трагедії на Чорнобильській АЕС, у Бабанському ліцеї відбувся загальношкільний захід-реквієм. Похмура тиша огортала фойє, коли ведучі оголосили про початок. Учні 5-А та 6-Б класів читали вірші про Чорнобиль. Їхні щирі слова, пронизані болем і співчуттям, торкалися найглибших струн душі. Учениці 6-Б та 7-А класів виконали пісню Йордани Дранчук “Чорнобиль”. Об’єднавши нас, ця зворушлива пісня стала символом пам’яті та скорботи.

Цей захід змусив нас згадати про жертв та постраждалих. Ми згадали про тих, хто ціною власного життя рятував світ від ядерної катастрофи, про тих, хто був змушений покинути свої домівки, про тих, чиє життя і здоров’я було покалічено радіацією.

“Світе, Чорнобиль – то крик мого краю, світе, Чорнобиль – то рана й твоя…” – ці слова з вірша Ліни Костенко стали лейтмотивом нашого заходу. І ми всі щиро сподіваємося, що рана Чорнобиля одного дня загоїться, а трагедія, яка там сталася, залишиться лише в пам’яті, як жахливий урок для майбутніх поколінь.

Пам’ятаємо! Не забудемо!