Поради вчителям

Важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприймання під час звуку сирен перебуває в особливому навантаженні, і його потрібно чимось “зайняти”. А під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними” – старші діти можуть знов грати в ігри для малечі.

1. Співати хором.
2. Горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії.
3. Слухати у навушниках аудіоказки та музику.

 Тіло

1. Пластилін (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати)
2. За можливості взяти з собою Нитки, щоб круг себе «окреслити» коло безпеки.
3. Кінестетичний пісок.
4. Вчитись жонглювати.
5. Чарівні доторки – уявити, що тіло – музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує свій певний звук. Торкатися долонею, щоб дитина співала, мугикала, кукурікала тощо.
6. Я – тваринка. Вказати жестом, позою, звуками якусь тваринку. Інший гравець має вгадати. (Образ тварин завжди “про життєвість”).
7. Видувати мильні бульбашки.
8. «Докричатися до Місяця» — уявити, що потрібно прокричати послання до космонавтів або іншопланетян. Можна кричати з різних кутків кімнати один до одного, можна спрямовувати звук “далеко-далеко”.
9. «Видохнути хмаринку» — уявити, що вдихнули хмаринку і видохнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою (тупотіти при цьому ногами).
10. «Погода» — можна ходити, можна стукотіти подушечками пальців (краще нігтиками): спочатку сонечко і легесенький вітерець (йдемо-стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер набирає сили, починається дощ (йдемо-стукаємо швидше і топаємо ногами). Дощ посилюється – топаємо сильніше, злива – стрибаємо, гроза або ураган – стрибаємо, дмухаєм з усієї сили і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає – поступово ідемо тихіше і повільніше. Завершуємо “хорошою погодою”.
11. «Клац-клац» — клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, шкіритись і ричати, як тигри. Після цього обернутись на людей.
12. «Лети!» — дмухати один на одного, як на перо.
13. Рвати папір, а потім зібрати з обривків колаж.
14. «Шкрябалки і дряпалки» — нігтиками «прошкрябать» малюнок в тісті, в фользі, в крупі. В пакет, що закривається, залити фарбу, дитина подушечками пальців І нігтиками продряпує візерунки.
15. Боулінг — збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
16. «Злий бобер» — придумати злу тваринку і поводитись так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім обернутись на добру тваринку. Потім – на людину.
17. «Випустити кігтики» — показати, як тигренятко шипить і показує кігті, коли хоче захищатися. Потім обернутись на людину.
18. «В ціль» — зім’яти в руках папір і, неначе м’ячиком, потрапити у ціль.
19. Кричати в «мішечок для криків». Або в стаканчик.

 Настільні ігри

1. Шахи – шашки
2. До того ж, шашки – збивати щелбанами (нам потрібні «агресивні дії»)
3. Будь-які настільні ігри
4. Карти
5. Чим простіша гра, тим краще
6. Розставляти доміношки і влаштовувати “ланцюгову реакцію”

 Малювати

1. Мандали, хатинки, веселки
2. Мрію
3. Найбезпечніше, захищене місце
4. Те, що хочеться робити одразу після війни
5. Розмальовки
6. Янголів

 Гра у слова

1. Чотири слова – (дітям від 8 років можна пропонувати і 5-6 слів) – обираємо 4 абсолютно не пов’язаних між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі маленьку розповідь.
2. «Багатоманіття слів». Обираємо довге слово. З його літер кожний на своєму листку складає і записує багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім, вони швидко стають самостійними гравцями).
3. «Малювання словом» – обираємо «складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти. Придумуємо, що саме будемо малювати. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів в різних площинах).
4. «Навпаки» – говорити слова навпаки, не записуючи їх. (наприклад, Чайник – кинйач, стіна – анітс…)
5. Написати врозкид на листку літери, з’єднувати їх лініями в слова.
6. «Покажи слово» – один гравець загадує слово й показує його пантомімою.
7. «Я загадав» – розказати про загадане слово, не називаючи його (наприклад. «Я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане…)
8. В моєму дитинстві ця гра називалась «індукція – дедукція». Гравець задумує предмет. Всі інші мають його вгадати, завдаючи питання, на які він може відповісти лише Так чи Ні (з маленькою ми починали з загадування тварин та частин тіла).
9. Остання літера. Кожний гравець говорить слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
10. Рима. Називаємо 4 (або два) випадкових слова, для яких шукаємо риму або з якими придумуємо вірш на 4 рядочки.
11. «Буква» – називаємо слова тільки на задану букву. (Варіант для дорослих: слова – предмети на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку).
12. Шукаємо схожість. Називаємо два випадкових слова – чим вони можуть бути схожі?
13. Чарівна мова. Для дітей, які вчаться розбивати слова на склади. Говоримо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю….)